Київ — 10-те за забрудненням місто Європи у рейтингу Numbeo. Україна — 4-та у світі за кількістю смертей через погану екологію в рейтингу GAHP. Які є реальні шляхи виходу з цієї кризи для столиці
В Україні насуваються місцеві вибори, а значить, кандидати навперебій говоритимуть про проблеми міста, ставити у дворах дитячі майданчики і розносити гречку по квартирах. Але які проблеми жителям столиці загрожують насправді? У цьому ми вирішили розібратися самостійно і зробили підбірку семи найбільш гострих екологічних проблем, які вимагають негайного вирішення.
В останньому рейтингу глобального альянсу з питань здоров’я та забруднення (GAHP) Україна посіла четверте місце в Європі за кількістю смертей через погану екологію. Це означає, що причиною 128 смертей на кожні 100 тисяч стають забруднення навколишнього середовища. Так, згідно з даними GAHP, 57 з гаком тисяч смертей у 2019 році були викликані проблемами з екологією, з них близько 50 тисяч — через забруднення повітря, 4 тисячі і 3 відповідно — через високий вміст у навколишньому середовищі свинцю і за професійними причинами.
Такі високі показники обумовлені тим, що з часів початку незалежності України і аж до минулого року в Україні в принципі не існувало стратегії екологічного розвитку. На початку 2019 року Верховна Рада все-таки затвердила Закон “Про основні засади (стратегію) екологічної політики України на період до 2030 року”, який передбачає 5 основних напрямків роботи: повітря (пересувні і стаціонарні джерела забруднення повітря), вода (усі водні об’єкти Києва), відходи (абсолютно всі види сміття), зелені зони і біорізноманіття (зелені зони, тваринний фонд), екологічна безпека (техногенні аварії, надзвичайні ситуації, небезпечні виробництва). Ми пройдемося по кожному з пунктів та розповімо, які проблеми існують у кожній з груп, і які рішення пропонує влада.
Забігаючи вперед, ми скажемо, що точкове рішення проблем, на кшталт moss-модулів з лесного моху на Набережній або самостійне сортування сміття мають дуже локальний ефект. Проблеми потрібно вирішувати системно на місцевих рівнях — вважають експерти. Єгор Фірсов, голова організації “Екологічна Альтернатива” і екс-голова Державної екологічної інспекції, назвав 7 найбільш запущених екологічних проблем столиці.
1. Дарницька ТЕС
Одним з найбільших забруднювачів повітря в Києві є вугільний монстр — Дарницька ТЕС, яка спокійно коптить у центрі густонаселеного району, не сплачуючи штрафи і не бажаючи модернізуватися. Згідно з Екологічним паспортом Дарницького району, повітря там має найгірші результати за показниками СО і NO2, що в 2 рази перевищують припустимий рівень (5 мг / м3 для чадного газу). Це єдина ТЕС в столиці, яка працює на вугіллі. Щодоби Дарницька ТЕС генерує близько трьохсот тонн шкідливих відходів, з яких в повітря, землю і воду Києва потрапляють: алюміній, барій, берилій, миш’як, мідь, нікель, ртуть, свинець, бор, кадмій, мідь, залізо, цинк.
У Київській області найбільшим забруднювачем є Трипільська ТЕС, яка також працює на вугіллі. У складі викидів Трипільської ТЕС в атмосферу переважають оксиди сірки (57,2%), дрібнодисперсні пилові частинки (26,7%) і оксиди азоту (15,1%). Істотному забрудненню піддається атмосферне повітря.
“Такого не повинно бути в столиці цивілізованої країни. Підприємство має модернізуватися”, — вважає експерт.
Як знизити виділення CO2 в атмосферу? Попередні дослідження показують, що відомі технології уловлювання СО2 з димових газів паротурбінної ТЕС дозволяють відокремити 85-95% CO2, що виділяється при спалюванні вугілля; інша частина буде надходити в атмосферу. Вуглекислий газ можна видобувати з топкових газів після відділення від них звичайних забруднювачів. Відокремлений CO2 стискають і транспортують до місць поховання по трубах. Це енергоємний і дорогий процес, який в Україні, звичайно, не застосовують. З технологією уловлювання та зберігання вуглекислого газу (CCS) пов’язують великі надії. Якщо буде доведена її придатність на ТЕС, то вона знайде застосування і на великих цементних заводах, підприємствах хімії, нафтопереробки і нафтохімії, металургійних комбінатах, в тому числі, при належних інвестиціях, і на Київських підприємствах в тому числі.
2. Бортницька станція аерації
Ще одна проблема, від якої страждають жителі Києва — Бортницька станція аерації, найбільша очисна станція в Україні і одна з найбільших у Європі. Вона працює на очистку всіх стічних вод не тільки Києва, а й прилеглих населених пунктів Київської області. Наприклад, три очисні блоки станції побудовані у 60-80-х роках минулого століття. За час експлуатації навантаження на станцію тільки збільшувалася, а обладнання навпаки — зношувалося. Тепер через застарілі технології від нестерпного запаху страждають жителі Бортничів і Харківського масиву. Бортницька станція — це підприємство, яке підпорядковане Київводоканалу. Це КП з надприбутками. Усе, що потрібно зробити — виділити гроші на модернізацію станції аерації, щоб вона працювала за європейськими технологіями. І тут не потрібно винаходити велосипед, усе вже давно придумали за нас, залишається тільки мати бажання і нарешті зайнятися цією станцією.
Більш того, існує ще одна проблема: через масове будівництво нових мікрорайонів збільшилася кількість вигрібних ям. За словами Дмитра Новицького, гендиректора підприємства “Київводоканал”, відтягування рішення ситуації, що склалася, може призвести до екологічної катастрофи: якщо весь вміст локальних каналізацій опуститься нижче і досягне грунтових вод, жителі Києва почнуть заражатися гепатитом через воду. Саме тому цю проблему держава взялася вирішувати, хоч і з запізненням. Так, в найближчі 7 років планується масштабне переобладнання каналізаційної інфраструктури столиці та збільшення виробничих потужностей проблемної Бортницької станції аерації.
3. Сміттєспалювальний завод “Енергія”
“Завод “Енергія”. Загальний вигляд з боку проспекту Бажана. На передньому плані – озеро Вирлиця
“Завершуючи плеяду забруднювачів у Дарницькому районі, не можна не згадати про сміттєспалювальний завод “Енергія”, — продовжує глава політичної організації. — Він знищує щодня понад 500 тонн відходів. Звучить добре? Начебто так. Але при цьому в повітря постійно потрапляють шкідливі речовини, які впливають на стан здоров’я киян і викликають розвиток хронічних захворювань. Завод “Енергія” давно не підлягав нормальній модернізації і не відповідає жодним європейським нормативам. В кожному кубометрі диму міститься 50 мг пилу, вуглекислий газ, хлор, аміак, важкі метали та інші шкідливі речовини. Влада регулярно звітує про вигоди від цього підприємства, але замовчує про неймовірну шкоду від нього. Зараз туди вкидаються величезні гроші, які нічого не змінюють в самій суті підприємства: суми збільшуються, але “модернізація” більше схожа на “косметичний” ремонт. Я переконаний, що “совковий” сміттєспалювальний завод можна і потрібно вдосконалити, якщо підійти до справи з розумом”.